«Європейська інтеграція – це не самоціль, а найпо-тужніший стимул розбудови суспільства та держави нової якості, встановлення демократичних стандартів, створення умов для всебічного захисту та розвитку людини. Водночас це є і поштовхом для економіки, вільного підприємництва, соціально відповідального бізнесу. Цьому необхідно активно сприяти, розвиваючи контакти та співпрацю з інституціями, діловими партнерами з Європейського союзу», – говорить президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

Для України, що традиційно є експортноорієнтованою державою (з 2005 по 2015рр. експорт складав від 45% до 54% ВВП), важливо мати власну експортну політику, розвинуті торгівельні стосунки з максимумом держав світу. 

Адже це хороший шанс для розвитку вітчизняного виробництва, пожвавлення внутрішнього ринку, залучення інвестицій та стрімкого економічного зростання. Розуміючи це, УСПП активно розвиває зовнішньоекономічні відносини, знаходячи нових партнерів з числа національних ділових асоціацій Європи, Америки та Азії, заручаючись підтримкою інституцій ЄС – Єврокомісії, Європарламенту, проводячи міжнародні та двосторонні форуми.

«Європейська інтеграція – це не самоціль, а найпотужніший стимул розбудови суспільства та держави нової якості, встановлення демократичних стандартів, створення умов для всебічного захисту та розвитку людини. Водночас це є і поштовхом для економіки, вільного підприємництва, соціально відповідального бізнесу. Цьому необхідно активно сприяти, розвиваючи контакти та співпрацю з інституціями, діловими партнерами з Європейського союзу», – говорить президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

І на цьому шляху в українського бізнесу є значні успіхи – відкрито представництво в Євросоюзі (Брюссель). Завдяки підписаному меморандуму із найпотужнішим бізнес-об’єднанням Європи BUSINESSEUROPE він увійшов до ділової мережі ЄС. Європейський парламент не так давно приймав організовану вітчизняними громадськими організаціями конференцію, а влітку 2016 року на Європейському бізнес-саміті українські промисловці і підприємці провели бізнес-ланч за участі високих гостей – представників національних урядів, міжнародних компаній тощо.

В Антикризовій програмі взаємодії влади і бізнесу, що розроблена десятками провідних ділових організацій, експертів, вказано, що найважливішим для нас є необхідність бути конкурентоспроможними на нових ринках. Той же процес євроінтеграції потребує інформаційного супроводу щодо регламентів та стандартів, вільно доступних центрів їх підтвердження. Потрібні акредитовані лабораторії, необхідно поквапитися із взаємним визнанням сертифікатів відповідності на продукцію.

«Виходячи з цих непростих завдань, УСПП наполягає на необхід-ності підготовки Національної програми адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС (стандарти, технічні регламенти, модернізація), розробки «дорожньої карти» імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – наголошує Анатолій Кінах.

Відстоюючи позицію, що розвиток економіки та держави в цілому – обов’язок всіх: і влади, і бізнесу, і громадськості, УСПП докладає значних зусиль у напрямі прискорення процесів євроінтеграції, пом’якшення адаптації українського виробника в Європі. Представництво українського бізнесу в ЄС (Брюссель) надає європейським та українським підприємцям всебічну підтримку у пошуку взаємовигідних торгово-економічних контактів, допомагає у виході на європейські ринки, залученні інвестицій, взаємодіє зі структурами Європарламенту та Єврокомісії.

Експертами союзу за участі представництва УСПП в Брюсселі було проведено серйозне дослідження з ефективності цільової європейської допомоги українському бізнесу. Виявилося, що інвестиційний інструмент сусідства (Neighborhood Investment Facility NIF) міг би бути значно кориснішим, якби підтримка була масштабнішою (зараз 25 млн євро до 2020 р., що складає всього 7% загального пакету підтримки бізнесу з частковою компенсацією 10-15 % кредитів) та не прив’язувалася до кредитів. Українська сторона запропонувала ЄС відпрацювати механізми надходження коштів безпосередньо до бізнесу, тоді частка реальної допомоги приватному сектору з боку ЄС була б значно збільшена. Цю тезу у повному обсязі внесли до Офіційної позиції держави Україна щодо перегляду Політики сусідства ЄС відносно України та передали Комісії ЄС. Вже протягом року ЄС майже втричі збільшив обсяг коштів, передбачених для українських підприємців.

Проте варто розуміти, що необхідно виконувати і власні домашні завдання з викорінення корупції, подальшої дерегуляції, розробки дієвої економічної стратегії України. Державі, щоб бути успішною, необхідно максимально збільшувати кількість надійних партнерів у світі, диверсифікувати енергетичні ресурси та експорт. У даному випадку УСПП відслідковує останні тенденції в міжнародній сфері та розвиває контакти зі своїми контрагентами в США, Канаді, Китаї, Індії тощо. Наразі маємо стосунки з 150 національними асоціаціями, об’єднаннями бізнесу, в тому числі з Китайським комітетом із просування міжнародної торгівлі (SSPIT), Конфедерацією індуської промисловості (SII) та ін. Допомагають «наведенню мостів» між підприємцями і 24 представництва УСПП в різних країнах світу, в тому числі в Польщі, Румунії, Узбекистані, Афганістані, Молдові.

Для багатьох українських компаній вихід на нові ринки – непросте завдання. Пошук партнерів, потреба стандартизації, маркетингових досліджень – у результаті багато представників малого і середнього бізнесу не наважуються відкривати для себе ринки інших країн. Хоча, як показує практика, саме вони найбільш успішні в експорті. З огляду на проблему координації наших експортерів, при УСПП створено Центр підтримки експорту, що проводить значну роботу з презентації українських експортних можливостей за кордоном, організації поїздок українських товаровиробників для зустрічей з керівниками та відповідальними менеджерами торгово-роздрібних мереж і дистрибуційних центрів.

Ірина Куцюк, прес-служба УСПП.